Прес-центр7 вересня 2018, 09:09

«Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!»

З 1 вересня, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який цього року відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочали вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців.
В рамках інформаційної кампанії «Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!», яка започаткована Українським інститутом національної пам’яті до 85-х роковин Голодомору, на сайті райдержадміністрації будуть публікуватись інформаційні матеріали присвячені цій темі.
70 років факт голодомору старанно замовчувався. У наукових, суспільно – політичних або мемуарних виданнях, що друкувались великим накладом у центральних і місцевих видавництвах, жодним словом не згадувалось про причини та масштаби голодомору в Україні. Зокрема, у Державному архіві Луганської області, в інших місцевих архівних установах були відсутні дані про переписи населення у роки, що передували Голодомору, і в найближчі наступні роки. Крім того, істинна картина подій для нас, сучасників, ускладнюється тим, що внаслідок запровадження суворих карантинних заходів, частина мешканців промислових міст про голод на селі, який лютував буквально за кілька кілометрів, нічого достеменно не знали і, природно, що ці люди, заперечували сам факт голодомору, оскільки він не торкнувся їх особисто. 
До 75-х роковин Голодомору місцевими пошуковими групами проводилась робота щодо збирання свідчень очевидців Голодомору 1932 – 1933 років, які на той момент проживали на території району. 
Протягом двох років члени пошукових груп, а це, в основному, працівники бібліотечних філій, співробітники районного краєзнавчого музею опитували людей, старших 75 – ти років. 
За результатами цієї роботи було встановлено населені пункти, що постраждали від Голодомору. Це слобода (на той час) Кремінна, селище Красноріченське, села Боровеньки, Булгаківка, Варварівка, Голубівка, Житлівка, Єпіфанівка, Макеївка, Михайлівка, Невське, Новомикільське, Новоастрахань, Новоолександрівка та Червонопопівка. 
Свідчення, зібрані на території Бараниківки та Кудряшівки, не дають змогу визначити, чи являються ці пункти постраждалими від голодомору, оскільки у 30 – ті роки ці люди були свідками голодомору, але проживали в інших населених пунктах.
На підставі вивчення свідчень очевидців, були встановлені приблизні місця двох масових захоронень періоду голодомору 30 – х років, про які відомо лише те, що вони знаходяться на території сільського цвинтаря села Михайлівка біля Храму Святителя Феодосія Чернігівського. В обох колективних могилах поховані михайлівці, але з різних колгоспів - колгоспу ім. Будьонного та колгоспу ім. Артема. Оскільки факт знаходження поховань саме на міському цвинтарі є беззаперечним, на цьому місці був встановлений пам’ятний знак.
На цей час пам’ятні знаки жертвам Голодомору встановлені у 12-ти населених пунктах Кремінського району.
Перший пам’ятний знак в пам'ять померлих від голоду жителів району був встановлений у листопаді 2005 року на міському цвинтарі. На меморіальній дошці напис «ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРІВ ТА ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ». Ініціаторами встановлення пам’ятного знаку була ініціативна група під керівництвом сімейства Підтинних, Володимира Сімейка та Леоніда Шупіка. Фінансову та матеріальну допомогу надали підприємці міста – Михайло Іваник і Андрій Сущик. Активну участь у підготовчих роботах по встановленню пам’ятного знаку на території цвинтаря приймала молодіжна організація «Пласт» під керівництвом Юрія Житлова.
Інші 11-ть знаків були встановлені у Михайлівці, Номомикільському, Красноріченському, Єпіфанівці, Варварівці, Новоастрахані, Житлівці, Климівці, Невському, Новолександрівці та Булгаківкі протягом 2008 року.