Головною причиною вчинення злочину Голодомору  полягала у  тому, що українська нація, друга за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно – історичний спадок, власні славетні традиції державотворення та досвід національно – визвольної боротьби. Тому комуністичний режим поставив за мету знищити українців як політичну націю, котра рано чи пізно могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий шлях – вбивство  голодом.

Внаслідок умисного створення умов, несумісних із життям, за менш ніж календарний рік в Україні загинули мільйони людей. Нажаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв.

Отже, голод став зброєю масового фізичного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив політичний розвиток українців як нації. Наслідки цієї катастрофи ми відчуваємо і понині. Особливо це стає зрозумілим під час військового конфлікту, який зараз триває на Україні.

Ми не можемо змінити минуле нашої країни. Жахливе минуле. Проте, ми  можемо і повинні знати реальні причини і виконавців організованого Геноциду 32 – 33 років, робити висновки і не допустити подібного.

Про це йшлось на районній громадській акції до 85 – х роковин Голодомору 1932 – 1933 років, що пройшла сьогодні у Кремінній.  На ній були присутні представники  райдержадміністрації,  районної та міської рад, молодь, громадськість.

Захід проходив біля районного краєзнавчого музею, де розташована експозиція про голодомор. Зокрема, на експозиції представлена збірочка свідчень очевидців голодомору 30 – х у Кремінському районі «Забуттю не підлягає». Свідчення з цієї збірочки прозвучали на акції як численні вироки системі, яка ціною життя наших земляків, інших українців стверджувалась як тоталітарний режим.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять замучених голодом. Їх непрожиті життя досі линуть з минулого. Линуть до нас. Щоб не забули, щоб не зрадили пам'ять… .