Трудові відносини з працівником починаються з прийняття на роботу та оформлення трудового договору. При цьому законодавчо встановлено кілька видів трудового договору.

Трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, згідно з умовами якого працівник зобов'язується виконувати визначену цією угодою роботу, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати умови праці, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП).

Законодавчо передбачено такі види трудових договорів:

• безстроковий трудовий договір;

• трудовий договір, укладений на визначений строк;

• трудовий договір, укладений на час виконання певної роботи;

• контракт.

Трудовий договір не може містити умови, що погіршують становище працівника порівняно з нормами чинного законодавства (ст. 9 КЗпП).

Сторонами трудового договору є фізична особа (громадянин) і роботодавець.

Роботодавцем може бути юридична особа, фізична особа (як суб'єкт підприємницької діяльності, так і ні), а також самозайняті особи (приватні нотаріуси, адвокати, лікарі тощо).

Фізичні особи можуть бути прийняті на роботу лише з визначеного віку (ст. 188 КЗпП). За загальним правилом, працевлаштуватися може тільки особа, яка досягла 16-річного віку. Як виняток і за дотримання певних умов, особи, які досягли 14 і 15 років, можуть бути прийняті на роботу за згодою одного з батьків.

На певні види робіт працевлаштовуватися можна лише за умови досягнення 18 років (ст. 190 КЗпП).

Якщо законодавством установлено вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника тощо, стороною трудового договору має бути особа, яка відповідає таким вимогам (ст. 22 КЗпП).

Трудовий договір не може бути укладений з громадянином, який має медичний висновок про протипоказання запропонованої роботи за станом здоров'я (ст. 24 КЗпП).

Також не допускається укладення трудового договору з особою, позбавленою такого права в судовому порядку.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, і трудову книжку. Якщо для цієї роботи (посади) законодавчо встановлено вимоги щодо освіти, кваліфікації, стану здоров'я тощо, необхідне також надання документів, що підтверджують відповідність цим вимогам (ст. 24 КЗпП).

Забороняється вимагати надання відомостей і документів, не передбачених законодавчо (ст. 25 КЗпП).