Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має спонукати суспільство до усвідомлення того, що майбутнє України залежить від вибору та активності кожного.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року – та був викликаний антиконституційними діями влади. Епіцентром подій стали столичний майдан Незалежності та прилеглі вулиці: Хрещатик, Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушень прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Активістів, які загинули під час силових протистоянь у січні та лютому 2014 року, назвали Небесною Сотнею.

20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» встановлено як День Героїв Небесної Сотні.

Основні етапи Революції Гідності

1. 21–30 листопада 2013 року – безстрокові акції, спричинені рішенням уряду про відмову від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС (відомі як Євромайдан), які завершилися жорстоким розгоном мітингувальників бійцями «Беркуту» у ніч на 30 листопада.

2. 30 листопада 2013 – 18 січня 2014 року – «мирне протистояння», розгортання протестних акцій в Києві та регіонах, застосування репресивних дій з боку силових структур. Вбивства за нез’ясованих обставин прибічників Майдану.

3. 19 січня – 29 січня 2014 року – «силове протистояння», спричинене реакцією мітингувальників на закони, прийняті Верховною Радою України 16 січня, які значно обмежували свободи громадян та збільшували права правоохоронних структур. Перші постріли та перші загиблі на вулиці Грушевського, захоплення адміністративних будівель у регіонах.

4. 30 січня – 17 лютого – «силова рівновага з ознаками деескалації», звільнення протестувальниками адміністративних будівель у Києві.

5. 18–20 лютого – «збройна ескалація», остання хвиля масових репресій прихильників режиму Януковича із використанням вогнепальної зброї проти мітингарів. Найбільша кількість загиблих серед протестувальників.

Масові розстріли беззбройних людей на Майдані стали переломним моментом у перебігу Революції Гідності та призвели до стрімкого падіння режиму Януковича. О 22:30 Верховна Рада України ухвалила постанову про засудження насильства в країні та заборонила проведення антитерористичної операції з використанням будь-яких різновидів зброї проти громадян України.

З метою вшанування Героїв Небесної сотні та збереження пам’яті про учасників і події Революції Гідності на виконання розпорядження КМУ від 18 листопада 2015 року № 1186–р було створено Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. З моменту свого заснування Музей Революції Гідності прагне стимулювати, підтримувати та ініціювати низку практик, які є не лише публічними актами згадування про Революцію Гідності та її героїв, засобом осмислення тих подій, а й інструментом комунікації Музею із суспільством. Серед цих практик, зокрема, соціальні кампанії, пам’ятні заходи та колективні ритуали, заснування відзнак, підготовка друкованих видань, відеопродукції тощо. Основне завдання заходів – не перетворити пам’ять про Героїв на пасивне згадування, а спонукати суспільство до активних дій, творчості, осмислення та усвідомлення власної відповідальності за країну.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.